Історичний пляж
Аудіогід Пляж Кута (Pantai Kuta)
Два з половиною кілометри піску, де рибальське село зустріло данського торговця, американця з дошкою із секвої, а потім і весь світ.
- 60 хв аудіо
- Історія серфінгу
Кута починалася як невелике рибальське село приблизно за дванадцять кілометрів на південь від центру Денпасара. З 1930-х років вона приваблювала західних відвідувачів, у 1960-х її хвилі зробили її місцем для серфінгістів, а в 1970-х вона наповнилася готелями, сувенірними крамницями й ресторанами. Сьогодні це столиця округу Кута в регентстві Бадунг.
Перед туризмом була торгівля: Мадс Ланге, данський купець, керував тут торговим пунктом з 1839 року, був посередником між голландцями й балійськими королями та помер у Куті 1856-го. Його могила, увінчана обеліском 1927 року, стоїть за кілька кроків від пляжу.
Що подивитися
- Пляж Заходу сонця — близько 2,5 км піску навпроти Санура, пляжу світанку
- Kuta Beach Hotel — перший туристичний готель на південному узбережжі Балі, відкритий 1936 року
- Дошка Боба Коке із секвої — привезена з Гаваїв; його дошки досі на Балі
- Pura Batu Bolong Kuta — малий індуїстський храм, що вцілів від рибальського села
- Обеліск Мадса Ланге — зведений 1927 року над могилою данського купця
Історія пляжу Кута починається задовго до прокатних дощок і людних заходів сонця. Спершу було рибальське село; в середині XIX століття — торговий пункт одного данця; 1936 року — місце першого туристичного готелю на південному узбережжі Балі. З 1930-х сюди приїхали перші західні відвідувачі, у 1960-х хвилі привабили серфінгістів, а в 1970-х берегова смуга наповнилася готелями, крамницями й ресторанами. Два з половиною кілометри піску, відомі як Пляж Заходу сонця, зберігають кожен із цих шарів, а маршрут з аудіогідом розкопує їх один за одним, від берега до обеліска, схованого в провулку.
На тій самій головній вулиці Кути стоїть Меморіал жертвам теракту на Балі, а та сама смуга піску тягнеться до Double Six і пляжу Легіан. Балійський серфінг, від перших дощок Кути, веде до хвиль Pura Batu Bolong та Echo Beach.
Перша дошка для серфінгу на Балі
Пляж Кута
Коротко про цю зупинку
Маршрут починається на піску навпроти Beachwalk, просторого торговельного центру просто неба на Jalan Pantai Kuta, з тропічними садами, водними дзеркалами, дизайном, натхненним терасами для вирощування рису, і кінотеатром. Попереду котяться довгі хвилі над піщаним дном, де сьогодні школи серфінгу вчать новачків. Це пляж заходу сонця на Балі, на відміну від Санура, пляжу світанку на східному узбережжі.
1936 року американець Боб Коке та Луїза Гарретт відкрили тут Kuta Beach Hotel, перший туристичний готель південного узбережжя, на пляжній лінії, яку нині займає Hard Rock Hotel. Коке звелів привезти з Гаваїв свою дошку із секвої й замовив на острові вирізьбити коротші дерев’яні дошки, щоб навчати гостей і дітей села; ці дошки досі на Балі. Готель згорів під час японської окупації, а після Коке острів близько тридцяти років не мав нікого, хто б ковзав на дошці.
Навіть назва має свою історію: розповідають, що написання Kuta закріпилося, бо західні гості так вимовляли голландське Koeta, а Коке назвали свій готель так, як воно звучало. Чого той пісок навчився в ті роки, розкриває оповідь на місці.
Село під курортом
Храм на пляжі
Коротко про цю зупинку
На прибережній дорозі, між готелями й крамницями, вцілів малий індуїстський храм: Pura Batu Bolong Kuta. Це залишок рибальського села, яким була Кута до приїзду західних відвідувачів у 1930-х роках, і він нагадує, що море годувало це місце задовго до того, як стало його принадою.
Кута розташована приблизно за дванадцять кілометрів на південь від центру Денпасара і є столицею округу Кута в регентстві Бадунг. Село опинилося в обіймах курорту, але його храм і далі на першій лінії.
Ця зупинка згадує й рану 2002 року: 12 жовтня того року два вибухи бомб у Куті вбили 202 людини й поранили 209. Оповідь поєднує село, море і цю дату в одній точці берега.
Данець із Кути
Могила Мадса Ланге
Коротко про цю зупинку
У глибині Gang Tuan Lange, далеко від першої лінії, здіймається кам’яний обеліск Мадса Ланге. Цей данський купець, народжений 1807 року, оселився на Балі 1839-го і керував торговим пунктом у Куті, який зробив із села порт задовго до появи туризму.
Наприкінці 1840-х він виступав посередником між голландцями й балійськими королями. Він помер у Куті 13 травня 1856 року і тут похований; обеліск, зведений над його могилою 1927 року, вшановує вісімнадцять років, проведених на острові.
Пам’ятник завершує маршрут найдавнішим шаром: перед серфінгом і готелями рибальське село вже відкривалося назовні через торгівлю. Як данець опинився в цій ролі, залишається для аудіогіду, перед каменем.
